Земелько, дякую тобі!
з рубрики / циклу «Про долю»
Земелько, дякую тобі!
За ці родючі ниви,
На серці весело мені,
Ще десь черпаю сили.
Чолом вклонилася тобі,
Не раз кажу, не два,
Летять у кубла журавлі,
Спочити вже пора.
Картопля, морква, бурячки,
Все треба обполоти,
Вже визирають кабачки,
Не тішся, до роботи!
Сонце вже трохи присідає,
Нема йому ще впину,
Душа лиш тут відпочиває,
Та не скажу про спину.
Земелька, рідна, ти квітуй,
Пробач людей за зраду,
Красу свою для всіх даруй,
Для серденька відраду.
м. Славута,
