30.05.2014 23:49
для всіх
52
    
  2 | 2  
 © Катинський Орест

Я двері, до яких нема ключа...

з рубрики / циклу «ПОМИСЛ Лірично--філософська тема»

****************************


Я двері, до яких нема ключа -


Тяжкий Долі тягар мені дістався, 


Хтось хлопнув мною зопалу, 


Чи згоряча, 


Й довіри ключ серця зламався...


Я двері, до яких нема ключа -


Злодії марно, попри звички, 


Іржавим словом дотик поміча, 


Шукають крадькома до них відмички...


Я двері, до яких ключа немає -


Не раз мене розбити домагалися, 


Ногами брудними топтати намагалися, 


Та за дверима залишилися, хто знає...


Я двері, до яких нема ключа.


Ключі навіщо до дверей, якщо відкриті?


Коли увійдеш - за ними свіча, 


Що зве - любити, вірити і жити.


Та двері ці відкриєш лише люблячи....


Повір, не складно у собі мене відкрити -


НЕ ВІД СЕБЕ, А НА СЕБЕ ЗАВЖДИ ТЯГНИ, 


Якщо правдивою Любов`ю дійсно жити...

------------

2012; PARIS ( M° 13 )

====================

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.06.2014 17:01  © ... 

А яка причина, що цей мій вірш не публікується...можу я взнати в когось з присутніх редакторів...
Бачу пізніші роботи людей, які публікуються, а мої чомусь НІ...
СКАЖІТЬ БУДЬТЕ ЛАСКАВІ ---ЧОМУ...

 31.05.2014 11:18  Тетяна Белімова => © 

Пане Оресте! Ну такі у вас скарги поетинчні останнім часом! 

Якщо відчинено, то неодмінно ясне сонечко щастя загляне до вас! Ви ще трішки потерпіть! От побачите!))))

{#}

 31.05.2014 10:16  Світлана Рачинська => © 

Достатньо мудро. І автобіографічно, здається?