ОДА СЛІПОГО СВОЄМУ ПСУ...
з рубрики / циклу «СВОЄ»
На нього я надіюсь,
Для нього я живу -
Той, хто надію
Підтримує мою.
Його чотири лапи
І мудрий погляд-нюх,
В мене тепер вселились.
В мені тепер живуть.
На нього я надіюсь,
Із тим щодень живу -
Хто кожен день дорогу
Спроваджує мою...
До нього прислухаюсь.
Мої думки у нім -
І кожним моїм нервом,
І кожним днем своїм...
На ного я надіюсь,
Його життям живу, -
Хто нервом мого зору
Провадить через тьму...
І все, що є у мене -
Це він, моя Рідня.
Він моя ніжність мила -
Він перше моє "Я"...
2005-2006, PARIS
