13.06.2014 18:41
18+
284
    
  9 | 9  
 © Оля Стасюк

Холодний дощ, пробач мені

Холодний дощ,  пробач мені

з рубрики / циклу «Задощило почуттями...»

Холодний дощ, пробач мені, пробач!

За сонце, сміх, за посмішки і жарти.

Приймаю твій важкий небесний плач.

Не зупиняйся. Пізно вже… Й не варто.

Не спопеляй, не знищуй, не грими, 

Не бий в вікно з розмаху, із розбоєм.

Зайди до мене. Трохи посиди, 

Хоч хвильку поговоримо з тобою.

Розкажеш, як там гори… Чи стоять.

Чи дихають. Чи пахнуть ще зірками.

З тобою, знаєш, дивна благодать, -

Ти, наче біль, очищуєш всі рани.

Не йти, не ображайся і прости

За дикий сміх і сонце неозоре.

Сьогодні ще. коли поснуть мости, 

З тобою я про серце поговорю.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.06.2014 21:28  Деркач Олександр => © 

Дуже класно

 15.06.2014 11:46  Тадм => © 

красиво

 14.06.2014 12:07  Ірина Червінська-Мандич... => © 

ніжно, цікаво.)

 14.06.2014 11:07  Тетяна Белімова => © 

Чудовий співрозмовник у тебе, Олю! Він тобі про все розкаже! Класний, такий дівочий віршик!

 13.06.2014 18:12  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Мені теж сподобалось!
Так душевно про зірки, гори і розмову...

 13.06.2014 17:59  Світлана Рачинська => © 

Ну просто дуже красива лірика дощу... Чарівний вірш!

 13.06.2014 16:44  Олена Вишневська => © 

А дощ дійсно очищує рани від болю...
Гарно, Олю!