13.06.2014 18:41
18+
228 views
    
rating 5 | 9 usr.
 © Оля Стасюк

Холодний дощ, пробач мені

Холодний дощ,  пробач мені

Холодний дощ, пробач мені, пробач!

За сонце, сміх, за посмішки і жарти.

Приймаю твій важкий небесний плач.

Не зупиняйся. Пізно вже… Й не варто.

Не спопеляй, не знищуй, не грими, 

Не бий в вікно з розмаху, із розбоєм.

Зайди до мене. Трохи посиди, 

Хоч хвильку поговоримо з тобою.

Розкажеш, як там гори… Чи стоять.

Чи дихають. Чи пахнуть ще зірками.

З тобою, знаєш, дивна благодать, -

Ти, наче біль, очищуєш всі рани.

Не йти, не ображайся і прости

За дикий сміх і сонце неозоре.

Сьогодні ще. коли поснуть мости, 

З тобою я про серце поговорю.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 16.06.2014 14:13  © ... => Тетяна Белімова 

дякую, Пані Тетяно) 

 16.06.2014 14:13  © ... => Світлана Рачинська 

спасибі, Світланко) 

 16.06.2014 14:13  © ... => Олена Вишневська 

дякую за розуміння) 

 15.06.2014 21:28  Деркач Олександр => © 

Дуже класно 

 15.06.2014 11:46  Тадм => © 

красиво 

 14.06.2014 12:07  Ірина Червінська-Ман... => © 

ніжно, цікаво.) 

 14.06.2014 11:07  Тетяна Белімова => © 

Чудовий співрозмовник у тебе, Олю! Він тобі про все розкаже! Класний, такий дівочий віршик! 

 13.06.2014 18:12  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Мені теж сподобалось!
Так душевно про зірки, гори і розмову... 

 13.06.2014 17:59  Світлана Рачинська => © 

Ну просто дуже красива лірика дощу... Чарівний вірш!

 13.06.2014 16:44  Олена Вишневська => © 

А дощ дійсно очищує рани від болю...
Гарно, Олю!