14.06.2014 22:57
only 18+
98 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Ірина Червінська-Мандич

Беатріче

Беатріче оглухла і оніміла,

і до неї прийшли вовки.

а за пагорбом - гори з набілом,

а за горами все навпаки.

Беатріче з плечей зсунула сукню

і розплавила віск свічок.

а за пагорбом велет грюкнув

об Вапнярку сміттям кісток.

Беатріче вовків зігрівала руками,

наливала їм молоко.

слідкували за цим Адами

Крізь мікронне розбите шкло.

Беатріче замки позривала з інферно

і покликала в гості тінь,  

бо їй сонце світило мізерно,  

була сірою неба синь.



14.06.2014

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 16.06.2014 11:26  © ... => Деркач Олександр 

дяка) 

 16.06.2014 11:00  Деркач Олександр => © 

Сподобалось 

 15.06.2014 13:50  © ... => Світлана Рачинська 

мені приємно) дяка) 

 15.06.2014 13:49  © ... => Олександр Новіков 

так, це про розмір) дякую) 

 15.06.2014 08:11  Олександр Новіков => © 

Цікаво, сподобалось. А мікронне-це про розмір, чи я щось не зрозумів? 

 15.06.2014 01:35  Світлана Рачинська => © 

Ух! Зачиталася... Класно! Моя спантеличена уява ледь намалювала картинку, і вона таки сподобалась)) 

 14.06.2014 23:38  © ... => Панін Олександр Миколайович 

А хіба ми не живемо в ньому постійно? Апокаліпсис теж у кожного свій, як і пекло теж приватне. Інферно не десь там, а тут, і воно, чомусь мені так сі здає, відкрите, раз такі речі на землі відбуваються, яких бути з точки зору праведної логіки не повинно. Усе відносно :-) 

 14.06.2014 22:16  Панін Олександр Мико... => © 

Сильно, досконало, але відкрите Інферно - то початок Апокаліпсісу.