28.10.2012 14:02
-
220
    
  3 | 3  
 © Рівнянин

Договір міни

Договір міни.

Вони поклали на стіл сало на провощеному папері.

Сало було таке біло – рожеве,

Таке чудове, 

Як травнева хмарка.

Я відчув як мене переповнює

Власна слина.

Вони поставили пляшку на стіл.

Пляшка була прозора,

Мов ранок в моєму дитинстві.

Мій кадик рефлекторно здригнувся.

Вони дістали з торби кружальце ковбаси:

Таку ковбасу робила моя бабуся.

Як же вона пахла!

Так пахне мрія про статок.

«Це все мені»? - спитав я.

«Тобі», - сказали вони.

І також спитали:

«Ну, що скажеш»?

Я нічого не став говорити,

Витяг з горла свій голос,

Неприємний надтріснутий голос,

І віддав.

А потім витяг з кишені хустину,

Зав’язану вузликом хустину,

Розгорнув на столі.

В хустині лежала гідність,

Моя засмальцьована гідність,

Моя закоцюрблена гідність.

«Бонус». – кинув недбало.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.11.2012 01:05  Каранда Галина => © 

 28.10.2012 15:06  Тетяна Чорновіл => © 

25 балів! Без бонусів!
Поки ще ятрять душу такі поезії, вони нас не здолають!

 28.10.2012 15:00  Каранда Галина 

5 балів...