24.06.2014 15:19
для всіх
234
    
  4 | 4  
 © Тадм

Коли «не спрацьовують» молитви

з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»

Коли запобігливо-ввічливо

Схиляються перед образом:

Дивись, я смиренний, Господи

І гідний, напевно, прощення?!

 

Тож дай мені, любий Боже:

Машину, кохання, гроші

А надмір воно й не гоже

От тільки цього і прошу…

 

І буду тобі я вдячний

У тебе повірю, Боже!

Бо дуже мені вже лячно, 

А, кажуть, що ти все можеш!

 

Та потім, коли не сповниться

В компанії друзів обмовиться:

«Та, вірив і не збулося, 

тож нащо воно здалося…»



Харків, 24.06.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.06.2014 09:22  Тетяна Белімова => © 

Життєво! Так воно й буває частенько))) Моляться Богу, а думають про Мамону))

 24.06.2014 16:55  Світлана Рачинська => © 

Актуально і дуже сумно... Молодець, що підняла таку тему! Чудово!

 24.06.2014 14:59  Ганна Коназюк => © 

Цікаво!)

 24.06.2014 13:54  Панін Олександр Миколайович... => © 

Значить вірив недостатньо, Навіть у апостолів були з цим проблеми. А персонаж мав би знати, що бог дав йому життя, розум, здоров`я, руки саме для того, щоб він сам заробив бажане.