Історія однієї родини. Її біль
з рубрики / циклу «Історія однієї родини...»
Вінки і квіти, чорна стрічка,
Біда…
В домівці темно, тільки свічка...
догора.
І вже не має ради чого жити...
вона.
Не вистачає сил тужити…
Бліда…
А люди море квітів принесли…
Щемить…
Їм Душі мучитимуть сни…
Болить…
Хоч на війну пішов "чужий"
хлопчина,
Та хоронить тепер "свою"
дитину…
А серце рветься на шматки…
Біда…
Здається, що то сон страшний…
Не буде вже ніколи як колись
було,
Бо ж долі наші всі в одну сплелись…
Давно…
Ми стали всі одним єдиним
щитом,
На боротьбу із клятим братнім
злом.
Нам біль чужий неначе свій
болить…
Бо душі роздирає він
умить…
Вінки і квіти чорна стрічка…
Війна...
В її домівці... свічка…
догора…
