Солдату
Дві сльозинки. Плакати не буду,
Бо від миру й спокою не плачуть.
Я тебе ніколи не забуду,
Ну а їм – ніколи не пробачу.
Тільки прошу в неба трохи ласки,
Щоби ти не став отим «наступним».
Я не вірю у твою поразку,
Хоч з тобою, поряд, не присутня, -
Ані у поразку десь в окопі,
Ані у поразку в твоїм серці…
Реалістка. Не люблю утопій.
Але ж недарма країна б’ється!
Зберігай в душі безмежний спокій.
Шрами хай твої не кровоточать.
Побажаю на багато років
Ясний розум й без печалі очі.
Я тебе люблю і не забуду,
Хоч тебе не бачила й не знаю.
Дві сльозинки? Плакати не буду.
Віритиму в тебе. Обіцяю.