17.07.2014 11:15
for all
90 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Ірина Червінська-Мандич

ЦЕЙ ВРАНІШНІЙ ПОДИХ ХОЛОДНИЙ, НЕНАЧЕ КРИЖИНА

Цей вранішній подих холодний, неначе крижина, 

Він снів підоспілі плоди вже складає у кошик, 

І день розстеляє цнотливого неба ряднину, 

Що з хмарами ще не кохалося нині.

Я трошки

Посиджу на березі ночі ще, звісивши ноги, 

Подивлюсь, як ріки хвилинні впадають в години, 

Як руки могутні викочують жорна Сварога, 

Щоб зерна зірок розмолоти в проміння.

Машини

Вриваються в ранок моторами. Межі щезають

Між недоторканністю дива і голосом міста -

Бетонного капища, де нема місця розмаю

І де суєта розкошує брудним терористом.

І знов сновигатимуть клопоти, люди і хмари, 

Літатиме пил, осідатиме світ у легенях.

А поки сиджу на межі і вдихаю Горгани, 

І тишу ранкову в усі розпихаю кишені.



17.07.2014

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 17.07.2014 21:29  Олена Вишневська => © 

Дуже класно! Образно, "смаковито"! 

 17.07.2014 21:21  Тадм => © 

гарний вірш, останній рядок посміхнув - уявила як це було б, якщо буквально сприймати 

 17.07.2014 20:07  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Дякую, Мальво) 

 17.07.2014 09:47  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Без присмаку солоду та чудово-метафорично!+