Ірина Червінська-Мандич Як же усе ламається, мамо
Як же усе ламається, мамо,
Як же усе...
Вже і навколишніх рік замало,
Вже не несе
Завтрашній день жодних фіалок,
Камінь і дощ -
Символи помарнілих весталок,
Що варять борщ.
Як же слова кришаться, нене,
Як же слова -
Пагони й листя серця зелені
Ворог зрива
Не на купальский, не на віночок -
Тризна іде.
Б`ються дзеркала, вішають чорне...
Де вони? Де?
13.06.2014
16.06.2014 09:41 Тетяна Белімова => © |
 Усе ламається... ворог зрива не лише пагони, а й листя... тризна... сумний семантичний ряд. Звернення до мами підсилює сумну тональність. |
14.06.2014 18:25 Світлана Рачинська => © |
 сильний вірш |
13.06.2014 23:18 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Форма викладу цікава, як і зміст ліричного зверненя до мами! |
13.06.2014 22:53 Панін Олександр Мико... => © |
 Чудово, талановито, але є передчуття катастрофи, треба вживати заходів відновлення. |