13.06.2014 22:28
for all
76 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Ірина Червінська-Мандич

Як же усе ламається, мамо

Як же усе ламається, мамо,

Як же усе...

Вже і навколишніх рік замало,

Вже не несе

Завтрашній день жодних фіалок,

Камінь і дощ -

Символи помарнілих весталок,

Що варять борщ.

Як же слова кришаться, нене,

Як же слова -

Пагони й листя серця зелені

Ворог зрива

Не на купальский, не на віночок -

Тризна іде.

Б`ються дзеркала, вішають чорне...

Де вони? Де?



13.06.2014

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 16.06.2014 11:27  © ... => Тетяна Ільніцька 

сумно стає, коли читаєш новини в неті (((  

 16.06.2014 09:41  Тетяна Ільніцька => © 

Усе ламається... ворог зрива не лише пагони, а й листя... тризна... сумний семантичний ряд. Звернення до мами підсилює сумну тональність.  

 14.06.2014 18:25  Світлана Рачинська => © 

сильний вірш 

 14.06.2014 01:26  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

спасибі) 

 13.06.2014 23:18  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Форма викладу цікава, як і зміст ліричного зверненя до мами! 

 13.06.2014 23:05  © ... => Панін Олександр Миколайович 

це не лише моя катастрофа, це катастрофа тих, хто вішає чорне... але так воно є, що завжди найтемніша ніч перед світанком. дякую ) 

 13.06.2014 22:53  Панін Олександр Мико... => © 

Чудово, талановито, але є передчуття катастрофи, треба вживати заходів відновлення.