Згадка про Крим
Проводжали з тобою ми літо,
Теплий вечір і келих вина
І не знали - прощаємось з Кримом,
Бо в сусіда у серці війна.
Ми не знали, що наш «старший» братик,
Сплюндрувавши в Абхазії все,
Забажає ще й кримських курортів,
«Захист» свій і сюди принесе.
І в екстазі, що все вдалося,
Забуває оцей «старший» брат:
Кільканадцять бабів дурненьких -
Це і весь його електорат.
«Я так рада, что вновь в России,
Там умру, рождена, где была!»
В чому ж справа? Квитка купила,
І поїхала, й померла.
І не хочеться думати навіть
(Геть із серця поганеє, зле):
Не пірну більше я в Царській бухті,
Не відвідаю Чуфут-Калє.
Але вірю я і сподіваюсь:
Через декілька літ і зим
Перемога нашою буде,
В Україну повернеться Крим!
Харків, Липень 2014 р
