Переважно дощить
антонім до віршу Пані Галини
Переважно дощить.
Тільки інколи сонце всміхнеться,
Розіллє свою душу, загубить її в колосках.
Переважно дощить.
І невміло там стукає серце,
І трава вся у краплях – немов у прозорих сльозах.
Спраглі руки землі аж купаються в променях неба.
Після спеки – це рай.
Справжній рай на стражденній землі.
А ви кажете – сонця і світла яскравого треба?
Це потрібно очам, а цей дощ-золотий – для душі.
Тільки вітру немає.
Золочена тиша розмита.
Чарівливе тепло поховалось у чистій траві.
Переважно дощить.
Навіть серце дощами умите.
Аж купаються в краплях замріяно руки землі.
