Не забувайте книги
з рубрики / циклу «Трикутник пера, аркуша і музи»
Нехай вже книги не такі і мужні,
Нехай дракони нині тільки сплять,
Я знаю точно: книги мають душі.
Вони до нас листками шелестять.
Вони нас вперше вводять у смирення,
Показують жертовність і любов.
Вони дають забути про буденне,
Дивам дитячим порадіти знов…
Ми розучились розуміти книги,
До них торкатись, поринати в них.
І тільки пилом, наче першим снігом,
Ряснять сторінки в буквах золотих.
Їх забуття – не зникнення у висі,
Це трішки більше, ніж людська межа.
Не дайте вмерти кожній нашій книзі.
Вони – не люди. В них ще є душа.
