28.07.2014 11:20

18+

327

6 | 6

 © Оля Стасюк

Ти знаєш

з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»

Ти знаєш, ще не пізно схаменутись, 

Ти знаєш, ще не пізно перерватись, 

Холодний дощ за шибками забути, 

Навіки стерти з думи терпкість м’яти.

Душа порвала струни – та не вперше.

Я он вже трішки теж тебе забула.

Я вже молю, щоб ніч своїм безмежжям

Розбила все замріяне минуле.

Я зможу. Я втечу кудись у гори, 

У темнім лісі образ твій залишу.

Нехай зі мною сосни заговорять.

Нехай зі мною заговорить тиша.

Шалені дні розтопляться у лісі, 

Де спалах сонця серце не руйнує.

Я там скажу до серця: «Схаменися!»

І без міських шумів воно почує.

Я клястимусь, що вже тебе не знаю, 

Сміятимусь з дитячої любові.

Та якось ми зустрінемось на плаї, 

Бо вибрали одні й ті самі гори…