30.07.2014 02:37
Без обмежень
150 views
Rating 0 | 0 users
 © Ницик Андрій

Я сумнів і страх у одному обличчі

Я сумнів і страх у одному обличчі.

Я місяць і сонце, я ніч і пітьма

І буду я завжди у кожнім сторіччі

Хай що мені кажуть. Все буде дарма.

 

Хай скільки разів не повернеться доля, 

Хай скільки не крутиться коло життя.

Я знову влучаю у ті ж межі поля, 

Що ставило переді мною буття.

 

Такий уже я — марафонець по колу, 

Довічний бігун по обхідним шляхам.

Не знаю, куди я лечу і відколи, 

Та все одно мчу на догоду зіркам.

 

Нема в мене цілі, немає і ролі.

Є тільки знайомий до болю пейзаж.

Купини й баюри: дебелі і кволі

Все серце шматують із разу у раз.

 

Одначе, трапляється так, що здається, 

Неначе я вибив свій шлях з колії.

Тож радість приходить, аж раптом береться

Невидимий смуток, бо ж брат то її.

 

І крутяться двоє в шаленому колі.

Міняються місцем, збиваючись з ніг.

А я все сиджу: це ж нема більше долі

Щоб ставити в рамки, штовхати на біг.

 

Я щастя і горе в одному обличчі.

Я воля — не фатум, я вибір — не страх.

Не буду я завжди, бо в кожнім сторіччі.

Повстане хтось новий із міццю в руках.

 09.04.2014




Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Ницик Андрій

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо