Про останніх динозаврів, які ще не вимерли

у цьому світі я є частиною тих динозаврів, 

які вже й самі усвідомлюють власне неіснування, 

які розуміють - найлегше давати поради, 

коли сонце не сліпить очі і вітер у вухах

не свище і всесвіт не прогинається

під твоїм тілом - вбирає у себе

всі рухи твої і звуки, забувши фізичну наругу

і твій осточортілий тупіт, коли ти в нестямі

побіг за новою ціллю, вкриваючи тіло землі

нестерпною цвіллю, щоб потім ту ціль

забути.

коли серце б`ється у грудях дедалі гучніше, 

живеш, щоб зростати і стати наскільки можливо

вищим, не сподіваючись, що комусь це потрібно, 

крім тебе. інші - сліпі, навіть якщо для них

прихилити небо, вони не помітять ні сонця, 

ні хмар, ні тиші - у них, як і завше, лиш вітер

у скронях свище і просто повторює звичні слова

до болю - "змінись і стань вищим, інакше не станеш

собою".

28.07.2014р. [03:12]