Тадм Монолог кота
Хазяїна поруч немає
І тільки ВОНА на столі?!
Не вірив, що так буває!
Є щастя таки на Землі!
Ця мить невимовно прекрасна:
Ми з нею в кімнаті одні!
О, Мріє моя недосяжна,
Нагоди не втрачу, ні!
Вже майже досяг я цілі!
Ще трішечки підтягти,
А далі якби ще й цілим
З кухні чимдуж втекти!
Впіймає - відлупить - знаю…
Ех, що б там не було далі,
Дістану. Інакше – швах!
Харків, 30.07.2014
11.08.2014 12:27 Олег Буць => © |
 Та то я живий вже 20 років!!! Я!!! По тому, як після кота канапки подоїдав... А про кота - не впевнений... |
01.08.2014 17:45 Олег Буць => © |
Це ще нічо! А в нас кіт був поїв шпроти з канапок, що лишились на столі, коли жінка пішла провести гостей. А я з роботи прийшов - дивлюсь - хліб з маслом... І його того... Живий до сих пір, вже 20 років... |
31.07.2014 15:11 Тетяна Чорновіл => © |
Цирк та й годі!!!! Насмішила віршем!!! ))))) |
30.07.2014 16:29 Ірина Затинейко-Михалевич... => © |
 потішили своїм жартом - гарно! |
30.07.2014 16:07 Панін Олександр Миколайович... => © |
 Браво, дуже. дуже! |