12.02.2021 05:57
для всіх
165
    
  3 | 3  
 © Тетяна Чорновіл

Монолог кота, власника стежки

Монолог кота, власника стежки

Ти звідки взявся тут на моїй стежці?!

Це я її від двору протоптав

Ще як сніжок з крупою пролітав!

Тож власник я! А ти тікай нарешті!


Не мруж очей і так не блимай ними!

Це ж мабуть ти і вчора тут ганяв

У двір чужий! І сором не пройняв –

Затупав стежку лапами брудними!


Стромляй у кучугури свої лапи, 

Пірнай по вуха й геть звідсіль іди, 

Бо можеш дочекатися біди –

Не бачив світ такого ще нахаби!


Чого очиці вилупив зелені?!

Ще й добрий я до витівок твоїх.

Приходь весною, коли зійде сніг, 

Удвох нявчати будемо на клені.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.02.2021 06:51  © ... => Анатолій Костенюк 

Дякую!!! Картинка цікава попалась на очі! )) На фото влучно закадрований характер хвостатого племені))

 15.02.2021 06:49  © ... => Віктор Насипаний 

Дякую Вам За високий відгук і побажання! Як той Матроскін казав: - Подумаешь! Я ещё и вышивать могу, и на машинке — тоже…)). Жартую)) Останнім часом за дитячу поезію взялась))

 15.02.2021 06:45  © ... => Каранда Галина 

))) Коти - вони такі! Соблюдають фігуру!

 12.02.2021 20:35  Каранда Галина => © 

)))) на днях, не повірите, прийшлося давати дорогу на протоптаній у снігу стежці чиємусь жирнючому коту!)))

 12.02.2021 15:12  Віктор Насипаний => © 

Аплодую. Знаю, що у Вас чудова лірика. А тепер ще й гарні жартівливі вірші!
Натхнення ВАМ!

 12.02.2021 08:45  Анатолій Костенюк => © 

Гарно. Чисто, як люди)))