Зрадливе кохання
з рубрики / циклу «Про долю»
Нам було добре разом вдвох,
Правди не сховати,
В душі моїй переполох,
Ти іншу став кохати.
– Пішов, йди геть, не повертайся,
Забудь, що я існую,
На все життя запам’ятай,
Я вірність лиш ціную.
Судилось так, хай буде так,
Така вже моя доля,
Щоб обдурити ти мастак,
На все є Божа воля.
Я вдячна за одне тобі,
Завчасно зрозуміла,
Гоню тебе я навіть в сні,
Життя не загубила.
Які іще мої літа,
Ще час є покохати,
На землю йде свята весна,
Я буду розквітати.
Немов троянда чарівна,
Колюча та красива,
Тендітна, ніжна, молода,
Вірна і незрадлива.
м. Славута,
