27.04.2013 23:04
для всіх
820
    
  1 | 1  
 © Антоніна Грицаюк

Зрадливе кохання

Зрадливе кохання

з рубрики / циклу «Про долю»

Нам було добре разом вдвох,

Правди не сховати,

В душі моїй переполох,

Ти іншу став кохати.


– Пішов, йди геть, не повертайся,

Забудь, що я існую,

На все життя запам’ятай,

Я вірність лиш ціную.


Судилось так, хай буде так,

Така вже моя доля,

Щоб обдурити ти мастак,

На все є Божа воля.


Я вдячна за одне тобі,

Завчасно зрозуміла,

Гоню тебе я навіть в сні,

Життя не загубила.


Які іще мої літа,

Ще час є покохати,

На землю йде свята весна,

Я буду розквітати.


Немов троянда чарівна,

Колюча та красива,

Тендітна, ніжна, молода,

Вірна і незрадлива.



м. Славута, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.04.2013 00:08  Прокопишин 

Люто чомусь.
Зовсім надія не бринить на прощення.