20.08.2014 00:14
for all
212 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Ольга Шнуренко

Для когось осінь ця остання

Нарешті вже останній місяць літа, 

Скосили в полі і пшеницю й жито

Лежить валками золота солома, 

Від слив і яблук - на зубах оскома…


Від винограду й груш - п’янке повітря, 

В саду й на клумбах майорить палітра, 

Висить проміння сонця в павутині, 

Вечірні зорі, як разок бурштину…


Пора палюча - квіти вже змарніли, 

Засмага - шоколад по всьому тілу, 

Росою з неба - вранці прохолода, 

В молитвах всі звертаються до Бога…


Горять лампадами безсонні ночі, 

Чекають люди на слова пророчі -

Чи скоро прийде спокій в Україну, 

І чи Донбас піднімуть із руїни?


Вже скоро осінь, листя - кров багряна, 

На жаль, для когось вже вона остання, 

Злітають в небо душі-янголята –

За сином гірко плаче сива мати…


І ще не раз безсонними ночами, 

Загиблий син прийде в обійми мами…

Останній місяць – догорає літо, 

Перед очима жах - згоріли діти!


Анафему прокляття посилаю, 

І покарання Боже вимагаю

Для тих, хто злочин цей тяжкий вчинили -

Людей цивільних ГРАДом спопелили…


Голосить серце і душа волає -

Людей загиблих душі відлітають…

Вже скоро осінь, літо догорає, 

Війні проклятій – ні кінця, ні краю…



м. Київ, 19.08.2014

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 14.11.2014 02:21  © ... => Світлана Рачинська 

Щодня голосять в церкві дзвони...
У серці смуток, сивина на скронях...
Мир захищають батальйони....
Мелодія сумна - синів хоронять... 

 25.08.2014 21:23  Світлана Рачинська => © 

Боляче і дуже зворушливо! Сильний вірш! Чудово!