Без назви
Стою під пеленою ночі і дивлюся у небо,
а натхнення немає уже ні краплини
Здається, що більше нічого не треба
Навіть, якщо ти не став тим єдиним
Дотик дощу повертає в реальність
і вітер куйовдить волосся й думки
Все зникло. Зник ти. Залишилась одна,
а погляд притягують сині волошки
Я згадую мовчки усі свої мрії
і вперше як птаха я вільно літаю
Лишаю позаду свої дивні надії
Я вільна. Ти чуєш? Хоча.
Ти ж мене тепер більше не знаєш
Залишу як спогад все щастя про тебе,
Віддам всі пелюстки як квіти з росою
Стою під пеленою ночі і дивлюся у небо
Аби знову бути самою собою
Львів, 21.08.2014