Тривога з вовком і місяцем
з рубрики / циклу «Таємнича ніч»
Срібний місяць у вікні,
Тіні бродять край порога.
Ти скажи, скажи мені,
Звідки в серці ця тривога?
Адже серед зблідлих зір,
Де часу на плач немає,
Ти – мій вічний поводир,
Ватажок моєї зграї...
Срібний місяць, срібний шовк,
Срібні тіні, срібне щастя.
Біля ніг – самотній вовк,
Не як раб – як друг найкращий.
Найщиріший з нас, мабуть:
Із тривогою у русі
Він завжди відділить суть
Від нічних тремких ілюзій.
Ми чекаєм: я і звір,
Та сова в вікні пророчить –
Наш прекрасний поводир
Заблукав сьогодні в ночі.
