25.08.2014 23:34
для всіх
235
    
  4 | 4  
 © Тадм

Скребутся мысли как-то невпопад

з рубрики / циклу «Російськомовне»

Скребутся мысли как-то невпопад

И хочется скукожиться невольно

Ну кто же знал, что есть свой листопад

И у души… и то, что это больно?!


Что нету вовсе никаких примет

Стремительного приближенья… Счастья?

Да, верю, что в вопросах скрыт ответ...

Убережёт ли это от ненастья?


Кружат ветра, но не вовне – внутри

Несметное количество иллюзий

И торопи ты их / не торопи

Исход один, когда закрыты шлюзы



Миргород, 22.08.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.08.2014 03:28  Якобчук Павло => © 

{#}

Скажу Вам панно, просто від душі,

Ті листопади, що в душі минущі,

Проходить сум і знову буде сміх,

Чимало є на Божім світі втіх.

Поет живе - для перемог від лих.
Сьогодні сум той трохи підфарбую.

 25.08.2014 21:12  Світлана Рачинська => © 

Гарно пишеш, Таню... Красивий сум.

 25.08.2014 17:36  Олена Вишневська => © 

Ці душевні листопади.... Глибоко, Танюш! Чудовий вірш, аж зойкнуло щось в серндині...

 25.08.2014 11:53  Панін Олександр Миколайович... => © 

Стихотворение чудесное, но настроение... Так нельзя, у ВАС ЕСТЬ ИЛЛЮЗИИ, это богатство и счастье, только не надо ожидать их материализации. Иллюзиями нужно любоваться. восхищаться, преобразовывать в стихи и радоваться... Даже если реал "вовсе не радует ".