26.08.2014 00:50
for all
139 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Бойчук Роман

ОДА МУЗІ

ОДА МУЗІ

Ніжніша за підсніжника пел́юстки

Зімною ти надранньою весною.

Пухнаста кицька вербної галузки -

З тобою кожна рима над рікою...


П́ишу про все на світі і про тебе...

Об аркуш-берег б"ються строфи-хвилі:

Римую "літо" й "квіти" просто неба...

Твої цілунки-квіти - маки в полі.


На долі берег наш приходить осінь.

Ти, як вона - ошатна, в позолоті.

В ріці верба руді полоще коси;

Листок стає закладкою в блокноті.


Переді мною сніжною габою

Біліє аркуш, прагне римування...

Моя ти Музо, будь завжд́и зі мною, 

Твої сліди - то строфи віршування.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 26.08.2014 22:04  © ... => Тетяна Ільніцька 

Так, Таню! Дякую!) У майбутній збірці цій темі буде виділений окремий розділ!) 

 26.08.2014 22:04  © ... => Світлана Рачинська 

Спасибі! ;) 

 26.08.2014 22:04  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Дуже дякую!) 

 26.08.2014 10:48  Тетяна Ільніцька => © 

У тебе багато поезій про творчий процес, про сам сутність поезії. Цей такий ніжний вийшов))) Про береги сподобалося! 

 26.08.2014 01:47  Світлана Рачинська => © 

Красива поезія! 

 26.08.2014 01:00  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Завершальний катрен просто ЧУДОВИЙ!!!)