27.08.2014 19:14
for all
111 views
rating 5 | 2 users
 © Оля Стасюк

Дощику, йди!

Дощику, йди! до речі, подіяло

Нам би дощу лише...

Дощику, йди!

Вибач мені мою сонячну слабкість.

Хочеш – вечірній мій сум пригуби, 

Випий до дна мою айстрову радість!

Хочеш – віддай у полон блискавиць

Небо шовкове, надірване скраю, 

Випусти всіх поневолених птиць, 

Тільки прийди, дорогий мій, благаю!

Тільки ступи кілька раз по землі, 

Тільки ж спини жовтих спек божевілля!

Я ж цілуватиму очі твої, 

Серце віддам і очей зелен-зілля.

Віриш – сто літ вже чекаю дощу, 

Ледь вже грудьми об це сонце не билась.

Тільки тебе я так слізно прошу.

Я у людей вже давно напросилась.


Оля Стасюк цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 5 | Знайдено: 28
Автор: Оля Стасюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Задощило почуттями...;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.08.2014 17:12  © ... => Тадм 

дякую) 

 28.08.2014 17:12  © ... => Світлана Рачинська 

дякую, Світланко) подумаю над озвучкою) 

 28.08.2014 07:56  Тадм => © 

Світлий віршик вийшов, з леть помітним присмаком суму. Молодчинка 

 27.08.2014 20:31  Світлана Рачинська => © 

Дуже сподобалась сонячна слабкість... Тут так піднесено і емоційно, хотілося б озвучки))) Чарівно!