02.10.2014 13:03
18+
243
    
  5 | 5  
 © Оля Стасюк

Дощ у місті

Дощ у місті

з рубрики / циклу «Задощило почуттями...»

Сьогодні надвечір до сірості вицвіла зелень.

Якби не будинки, то вітер би зніс всі дахи.

Десь плівся над хмарами змучений, зморений Червень

Очей не спускаючи з зляканої череди.


І падали краплі, як сходами, з гілки на гілку, 

Перлини на соснах достойні були королів.

І тільки скрипіла самотня сільська бензопилка, 

Неначе хотіла примкнути до шуму лісів.


Вищали автівки, на швидкості рвались крізь вітер, 

Асфальт був готовий до хмарних відтінків плачу.

А ще по будинках умить поховалися діти.

Не ті уже діти. Вони не радіють дощу

Оля Стасюк цікавиться

  • Оля СтасюкМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.10.2014 15:40  Деркач Олександр => © 

Сподобалось

 02.10.2014 23:51  Ганна Коназюк => © 

Красивий, меланхолійний вірш!
Чудовий!

 02.10.2014 17:12  Олена Вишневська => © 

Відчутно так, Олю!

 02.10.2014 15:41  Тетяна Чорновіл => © 

Тривожні відчуття. Як і дощ, як і діти, котрі не так дорослішають цього року...

 01.10.2014 10:56  Світлана Рачинська => © 

Олю, твій вірш , так довешено і просто доніс думку читачу... Дуже сподобалось!