ВІКНО В ЄВРОПУ
ПАРЛАМЕНТ – «ТЮРМА»
Бандити всі будуть у тюрмах сидіти, –
Так мовив колись президент на Майдані,
Але при появі елітних бандитів –
Чому-то німіють бухгалтерські дані…
Виходить, що доказів просто немає,
Й лишаються знов олігархи при владі,
Бо кожен із них недоторканість має…
Мо’, їм є парламент – «тюрма» на посаді?!
23.10.2005.
СВІТ ІНДИВІДІВ
В міжзір’ї існують локальні світи
І кожен викреслює вірність орбіті
У просторі вічнім, в законах мети
Тихенько, немов їх немає на світі,
Матерію іншу вони не чіпають.
... Існують локально приземленим чудом
Світи індивідів, що тільки і дбають,
Щоб бути з орбіти своєї почутим!
2009
ПЕРЕВЕРНУТИЙ СВІТ
Килимом осені листя лежить,
Хугою з неба печалі сніжить,
Мов перекинувся світ, як в труні,
Вбивство за вбивством, немов на війні...
Жертви замовлень – політиків гра,
Гинуть від них правдолюбці пера...
Пада від найманця кулі і зла
В пекло суспільства спілкуючий лад...
Килимом осені листя лежить,
...З неба політики влада сніжить!
2009
НА ПРИВ’ЯЗІ ЦІН
Базарні міжряддя рясніють:
Є м’ясо, є фрукти і овоч,
Кишені ж по гривні лиш скніють,
Бо ціни ростуть примусово...
Іван, від інфляції гнутий,
З трьох пальців висмоктує фігу
Й на прив’язі, ніби припнутий
Ринковими цінами, біга!
28.07.2003
РЕСТРУКТУРІЗАЦІЯ
В управлінні державою – певні структури!
І певна структура, що в атомі діє…
При державі й при атомі діють фігури –
І пеклом і раєм вони володіють…
І держава, і атом в єдинім законі –
В законі на право свого існування :
У державі гарцюють політики «коні»,
Загнузданий атом лиш зна коливання
І структура його – це пригноблення суті.
Структура держави – це символ свободи,
Що не любить реструктуризацію муті,
В якій щось елітні фігури знаходять,
Похваляючи самоврядуючий устрій,
В структурі якого працює безглуздя...
О, політики! Досить структурних індустрій,
Бо коні «політики» – атом безвуздий!
18.10.2003
ПОЛІТИЧНІ МУЗИКАНТИ
Депутатський віз скрипить – музичить,
В дюнах демократії вгрузає,
Коаліція майбутнє зичить, –
В нім все іноземне і не зайве…
Ноти з олігархового мозку
Музу в коаліції приснили,
Тільки ж мелодійну цю повозку
Сила компромісів зупинила…
Створеня ж нової брички з фракцій
З чинним на порозуміння дишлом, –
Це лиш вексель політичних акцій,
Як й куди звернув – туди і вийшло!
…Скрип колес, мов скрипки звук, мажорний,
І їдуть ті ж коаліціянти…
Так – не люди, їх амбіцій – жорна!
Тобто політичні музиканти!
25.09.2008
КВОКТАННЯ РЕЙТИНГУ
Прожитковий щоб мінімум мати,
Тож подбати могли б депутати,
А вони, мов ті кури, клюються,
На сесійних засіданнях б’ються!
Як не сплять, кудкудачуть етично,
Щоб знести хоч яйце політичне,
І, поклавши його в інкубатор, –
Знов на сідало – рейтинг квоктати!
2009
«ПЕНЬКИ»
Хліби погоріли на пні,
Бо нічим було їх зібрати...
Накликала скарга лиш гнів,
Яку віддали депутату...
Комісія враз прибула,
Із «телека» теж приїздили.
Тож скликали всіх край села,
Ще й батюшку навіть з кадилом.
Мовляла: «…бюджет, мов той ліс,
Тріщить, як валять врізнобіч
Та й пні на сокиру не злі –
Вони ж для правителів – хобі»!
… Колекції всюди стирчать:
«Пеньок» на високій посаді
І має підвладну печать;
В законах, в наказах, при владі...
Державні «пеньки» – оберіг,
В якому із пнів не всихає
«Пеньок» в депутатській корі,
Бо він недоторканість має!
2009
СПІВУН
В парламенті збудили, якось, «півня» «кури»
І кажуть: “ Ти хоч раз та солов’я послухай,
Щоб голос твій не ліз із пісні, мов зі шкури,
І нам за тебе сором не давив на вуха,
Бо крик такий і мертвого щоранку збудить”...
Недолік депутатик-півник усвідомив
І в них питає: “ Але ж чому всі знають люди
Лише моє ім’я між співунів відомих”?!
2009
КАТАЛІЗАТОР СУСПІЛЬСТВА
Збентежена біохімічна спільнота,
Насичена розчином мудрих молекул,
В гармонії космосу вільна істота
Чомусь розгнівилась...Спитати б лелеку,
Хай скаже, що їй надокучило в світі:
Невже він на крилах зневіру приземлив?
Чи, мо’, запитати у в’янучих квітів,
Що зрізав інвесторський дух іноземний,
А, може, дратують: приватність земельна,
Структур закордонних сумісна діяльність,
Чи то до Європи хода топ-модельна,
Можливо, нікчемної влади лояльність?
... Людино, – молекула світу кохання!
Чому реагуєш в суспільстві вороже?
Тож знай, що любов не врятуєш зітханням,
Лиш каталізатор добра в ній вельможить!
О, БОЖИЙ СУД!
Баских копит рясна тривога
Галопним смерчем землю топче,
Під сто чортів і сто три Бога
Прогнався спокій геть за очі,
Закони чинні не працюють
Між гілок влади ум конає,
Парламентарії гарцюють.
Ніхто, ніщо, ніде... не знає,
Вкраїна в пеклі дибки стала,
Бо правлять зла міцні криштали...
О, Божий суд, нащо руїни?!
…Повстань, ти ж вільна, Україно!
2009
МУХА-РОЗТОРОПА
Зазирнула муха, якось, ненароком
В унітаз, з вікна, влетівши в нього скоком...
В нім вода блищить, неначе скло кватирки,
І щось радить їй на вухо, ніби фирка:
– Від фекалій він вбиває тухлий запах,
Екологію тримає цим на рівні.
І в Європу, наче як сучасний клапан,
Пропускає не пригожі людям зливні,
Що течуть крізь нього в світ нових стандартів –
Та й вони його уже не варті!
У води й питає муха-розторопа:
– Унітаз, скажи, це ж, що – вікно в Європу?!
04.08.2003
ДЕПУТАТ
Свій мандат і честь тримав на рівні,
Не хотів, щоб тінь на нього впала...
Віддавав свій голос після півня –
Забобонів мав дивак чимало!
Ось чому – міняв квитки партійні!
Пересіяв партій десять, може...
Каже: «Я боюся дуже тіні,
Стати ж привидом – мені негоже»!
11.09.2005
ПОГЛЯД НА СВІТ
Бомжі всі люки каналізаційні
Здають металобрухтом офіційно...
Їх спини навантажені сутуляться.
На смітник стала схожа файна вулиця...
Де ж уряду наказ про зло брутальне?!
Розсипався «Союз», – мов скло криштальне...
І дивиться у світ цивілізація –
Зіницями очей каналізації!
2009
АКСЕЛЕРАЦІЯ
– А що таке акселерації хода,
Що нею завуча дівча скорило? –
Питає учень, – може, це якась біда,
Що мов приборкує душевні крила?
І вчитель класу відповів незграбно:
– Вона – твоїх подружок п’явчі очі,
Що тілом кличуть сексуально звабно,
І кожен, мабуть, на таке захоче...
– Я так і знав, що це від сексу йде біда,
Бо точать в школі язикаті ляси:
Була тоді акселерації хода,
Як завуч був на неї дуже ласий!
2000
ПОТЯГНУ
Його хабарі привели до тюрми,
Другому потрапить на нари не рає...
Таких до державних посад обирають.
Чому ж це обрати не можемо й ми?
Без хибної вади немає людей.
До всього, не так що лежить, – не байдужий
І нас, сіромах, у майбутнє веде!
Тож хай нам за акції добре він служить!
Який в керівництві він стиль прицінив,
Яка є програма? – питати не стали!
– Ну як, ти потягнеш? – лише запитали.
Сказав він: „ Рахують курчат восени:
Коли економіки суть осягну –
Я громом порушу фінансову тишу,
Нічого так просто ніде не залишу.
За рік не поцуплю, за два – потягну”!
18.09.2003
ЗЛОЧИНЕЦЬ
На крісло підсудне потрапив злочинець,
І в нім розколовся на дві половини:
Одна із них „ проти”, а та „ за” провини...
Він думав бажання збрехати загине,
Воно ж бо, на струнах неправди зачате,
Прийшло і наблизило зміями відчай
І справу закрило, – не будучи слідчим…
… Порвались ті струни – і сів він за грати!
19.02.2003
КРАЩЕ
З облудою в очі він дивиться вміло,
Плазуючи, змієм улесливо в’ється,
Хоч темний душею і капосний тілом,
А бути між друзів прозорим вдається...
Кувала зозуля про нього у лузі:
Що жити з брехнею – найбільша наруга...
Тож краще зачислити ворога в друзі,
Ніж бути в обіймах невірного друга!
2009
СИЛА ІНФОРМАЦІЇ
Коли упереджений впевненість має –
Не боязко падати в пастку,
Коли ж він дороги своєї не знає –
То може й на рівному впасти!
Відсутність знання – це мов рабства кайдани.
Розірве сі пута лиш розуму сила...
Свободу ж дає інформація даних,
Що пам’ять в чарунках своїх розмістила!
2009
ПРАВО СУДИТИ
Звернулась сковорідка до олії:
– Чого шкварчиш? Це ж я картоплю жарю.
– Хай так, але ж вона й від мене мліє,
Бо я її в своєму жирі парю!
– Для чого ж я?! – Вогонь до них волає,
Виходить, що лише линяю в сажу
І вас копчу! За що хазяйка лає?!
Тут газ базікання почув і каже:
– Чого ж тоді за мене платять гроші?!
Мораль: Якщо берешся спільно щось зробити –
Дійди спочатку висновків хороших,
Щоб зміг набути право ще й судити.
2009
ЯЗИК І ЛОЖКА
І ложка в свій час заглядає до рота
І в нього, що їй заманеться, – те й кида!
Мо’, дума, мені – язику є охота
Це все подавати на зуб? Ну й огида!
І кисле й солодке, холодне й гаряче, –
Це ж скільки всього переслинити мушу?!
Мо’, дума вона лиш у світі є зряча, –
Як в рот зазирає, то бачить аж душу!
Язик – мораліст, і про себе лиш дбає,
А ложка, звичайно, моралі не хоче,
І взнати бажання у неї немає –
Чи є у хазяїна смак свій та очі?!
27.06.2005
ПОРОЗУМІВСЯ
– Чого ти Вова млоїш на уроці?
В навчанні ж ти є, а ні «бе», ні «ме»:
Щось каркаєш – аж соромно й сороці,
Стоїш у дошки, мов ягня німе!
- Чого, чого?! Он мама тату кажуть:
«Ну й що, що маєш вищі дві освіти?!
Ти – кочегар! Не гроші маєш – сажу!»…
...Не вченим краще буду я говіти!
17.11.2008