Ну, нащо
Ну, нащо говорити так,
Навіщо ображати,
Що я сивіючий бідак
Й минув мій час кохати.
Коли мав кучерявий чуб,
Був молодим й красивим
Образ від тебе я не чув
Коханим був й щасливим.
Тепер, ображений до сліз,
Ходжу, переживаю,
Твоя душа, то темний ліс
Та я її кохаю.
Не говори, що я бідак
Любов не відчуваю,
Навіщо ображати так,
Живу, то ще кохаю.