Про натхнення
з рубрики / циклу «Дірки від сум’ять миттєвих (про творчість)»
Рвучко і рвано рядки на папері
Так, ніби правда тікає від тебе:
Хочеш, щоб краще, виходить дублено
Мабуть, не варто "в зачинені двері"….
Силою думку наповнюєш кожну,
А в результаті «ну як же так можна»!
Тихо плюєшся уже спересердя -
Щось недолуге змістовне осердя
Кидаєш ручку і чистиш каструлю
І промовляєш: «Я просто існую.
Нащо здались тобі всі ті рядочки
Он приготуй ліпше піцу й грибочки»
Бігаєш, крутишся, мов навіжена,
Аркуш побачиш – хапаєш скажено
Навіть не встигла поглянути й вгору
Й, бац! Написалось відразу два твори!
Харків, 15.09.2014
.gif "{#}")
знайома ситуація! і пробіжка по квартирі у пошуках аркушиків))) і потім шкрабання і крапання між домашніми справами (навіть інколи самому потім важко прочитати))) 