Ганна Коназюк До Стуса
Дивлюся в твої очі на портреті,
А там і гнів, і правда, і любов.
І не загусла в жилах твоя кров,
Лише пожовкли сторінки в газеті...
І звуки слів, пов`язані у рими,
Так ріжуть, ніби новий гострий ніж!
І щиро так ідуть, мов босоніж
З молитвою ступають пілігрими.
А серце й досі стукає безвпину.
Зіниці - темна магія ночей.
Тож з неба, владним поглядом очей
Навчи людей любити Україну!
Київ, 04.09.2014
06.09.2014 06:13 Георгій Грищенко => © |
 Дуже сподобалося! Натхнення Вам! |
05.09.2014 15:52 Деркач Олександр => © |
 Гарно...люблю Стуса |
04.09.2014 21:19 Олена Вишневська => © |
 Чудово, Аню! Гарні слова гарній людині, поету, патріоту, сину рідної землі від гарної людини, поетеси, патріотки, доньки Вкраїни)))) |
04.09.2014 13:57 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Як добре, Ганнусю, що згадала такого талановитого поета!! |
04.09.2014 11:23 Світлана Рачинська => © |
 Достойні слова...Ось воно, першоджерело, - любов! Світ починається у кожному із нас. Мир в собі, мир в сім"ї - мир в країні! Чудово, Ганно! Надіймося на Бога! |