Пам`ті Василя Стуса
з рубрики / циклу «За Україну!»
Не розверзлося небо,
не ставсь землетрус.
Передала Америка,
що помер Василь Стус.
Не здригнувсь, не заплакав
український народ,
як в тюремній лікарні
Василя клали в гроб.
В землю мерзлу мордовську,
на останній вже строк,
його швидко сховали,
мов на шмоні "бичок".
Може був він убивця?
Чи блатний такий шкет?
Ні, похований в`язень,
був великий Поет!
Він і мертвий грозив їм.
Не давали труну,
щоб додому відвезти,
в Україну сумну.
Та хоч батьківські вірші
сину не віддали,
через плачучий Київ
Василя все ж несли.
Український страждальцю,
спокутав ти наш гріх.
Площа імені Стуса -
крок до віршів твоїх!
березень 1990р.
