Вірші
Скільки б не писати, немає слів, щоб описати квітучу Україну так, яка вона насправді...
Все починалось з двох малих рядків.
А потім далі хтось шептав на вушко...
І хтось навчав мене складних віршів.
І всі слова для мене були слушні.
Все далі й далі швидко минав час.
А я - писала. Просто так. Для себе.
І не важливо де: це дім чи клас,
Треба одне: лиш настрій і натхнення.
Всміхалось сонце. Небо синє - синє.
Колосся жовте. Поле золоте.
Яка чудова наша Україна!
І не опишеш, як вона цвіте!!!
