18.09.2014 07:07
для всіх
502
    
  1 | 2  
 © Георгій Грищенко

Пень

На узліссі пень трухлявий

Десять років вже стирчить, 

А навколо на галяві

Молодий лісок шумить.


Пень старий всім муля очі, 

Молодь тихо гомонить:

-Чи знайдуться десь охочі

Пень трухлявий підпалить?


Тільки місце він займає, 

Тісно нам стає рости, 

В нього совісті немає, 

Вже пора на гній піти.


А пеньок глухий, старенький

Радий молоді навкруг, 

Підгодовує опеньки

Й вірить – ліс йому ще друг.


Ліс відверто вже сміється

Зі старенького пенька, 

А тому чогось здається, 

Що пошана то така.



22.02.06

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.09.2014 11:26  Віталій Перетятько => © 

Сильно!!!!

 18.09.2014 10:02  Ганна Коназюк => © 

Хороший вірш! Шкода мені того пеньочка!)
Гарно написали! Красиво, легко і з глибоким підтекстом...
Чудово!