Намалюй....
з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»
Намалюй мені тишу звичайними барвами буднів,
Щоб хотілось зануритись знову у згущену безвість мовчань,
Щоб зривалися маски. Нещирі й облудні
Й не залишилось навіть найменших вагань
Намалюй мені душу, збентежену порухом вітру
І просякнуту наскрізь в’язкою безмежністю мрій
Можна навіть банально – на фоні старого пюпітру
Головне - зобрази всю сукупність тендітних надій
Намалюй іще щастя. Таке непомірно велике,
Щоб удосталь для всіх, хто існує на нашій землі
Щоб було воно справжнє й таке різнолике,
Що наповняться зрештою душі. Великі й малі
Харків, 22.09.2014
