Згадаю тебе... востаннє
Згадаю тебе... востаннє.
З усмішкою на вустах...
Ти знаєш, моє кохання -
Немов однокрилий птах.
Без натяку, без надії,
Мов без одного крила,
В полоні чарівної мрії
Я довгі роки жила!
Я вірила: ти кохаєш,
У серці тамуєш печаль
І потай за мною зітхаєш,
Крізь сіру байдужості шаль...
Повз мене летіли роки,
То квітнув, то в`яв бузок,
Вслухалась в далекі кроки,
Щоб вчути знайомий крок...
Вслухалась в німе мовчання,
ловила порожні звуки.
Бузкове моє кохання
Приречене на муки...
2004
