29.09.2014 16:55
для всіх
126
    
  - | -  
 © Георгій Грищенко

Згадаймо, друже

Згадаймо, друже, як чманіли

Від самогонного вина, 

Як між собою гомоніли

Коли ж настане вже весна.


Куди поїдемо улітку, 

Які відвідаєм краї, 

Згадаймо і твою сусідку, 

Душевні наспіви її.


Були опівночі дороги

Й готель, закритий на мітлу, 

Поспати ми не мали змоги, 

Тож темряву долали злу.


Була нам пісня на підмогу

Й дорожня біла полоса, 

Загашник їжі на дорогу

І ночі тихої краса.


Набили якось ми багажник

Лиш редькою замість їди, 

Порожнім був у нас загашник, 

Тож й натерпілися біди.


Щоб ночувати у готелі

“Я кагебіст” – ти їм брехав, 

Нарешті, кожен у постелі

До ранку трошки подрімав.


А зранку їдемо додому

На “Волзі”, власності твоїй, 

Щоби поринути по тому

В буденну суєту подій.


Приємно згадувати нині

Пригоди тих далеких днів, 

Густі тумани сіро сині, 

В гаях пташиний переспів.



м. Київ, 30.03.07.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!