Чому так?
О, милосердний Боже,
Звертаються твої раби,
Чому ми жить не можем
Не потягавшись за чуби.
Не обдуривши ближніх,
На їх добро не зазіхнуть
Й не думать як на тижні
Чуже до себе потягнуть.
Щоб не служить кумиру
Й для перемог його ідей
Щоб не піднять сокиру
На всіх, незгідних з ним, людей.
Чому як звірі дикі
Собі подібного їмо,
Амбіції великі,
На совісті більмо.
м. Київ, 07.04.07