07.10.2014 13:00
для всіх
191
    
  4 | 5  
 © Яна Бурмістр

Душа моя...

Душа моя - це вирій почуттів... 

Які не в силах стримати нікому... 

Вона є зіткана із тисяч пелюстків... 

Останній подих віддає чомусь новому... 


Душа моя - це теплий промінь снів... 

Які блукають в небі недосяжно... 

Вона все розуміє і без слів... 

Здіймає крилами до неба легковажно... 


Душа моя - це перший цвіт весни... 

Який цвіте як тільки гріє сонце... 

Вона не знає холоду зими... 

Тримає серце у відкритої долоньці... 


Душа моя - це мій таємний світ... 

Частинка серця мого загадкова... 

Для деяких відкрита, не для всіх... 

Прозора, чиста як роса ранкова... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.03.2017 07:43  Каранда Галина => © 

 11.10.2014 11:43  Деркач Олександр => © 

Гарно...хоча щодо прозорості: - В чужій душі — мов серед ночі))

 11.10.2014 00:31  Александр => © 

Проникливо! Я закохався у Вашу чудову душу. Дякую за такі гарні вірші.

 10.10.2014 16:25  Олена Вишневська => © 

Хай Ваша душа залишається чистою, як ранкова роса! Гарно! Дуже щиро!

 07.10.2014 15:19  Світлана Рачинська => © 

Вітаю у нашому товаристві) Чудова поезія, світла...

 07.10.2014 11:33  Тадм => © 

Теплий віршик. Але тут "Тримає серце у відкритої долоньці..." необхідно підправити. Пограйтесь зі словами. Вітаю на Пробі!