Ранньовесняна круговерть
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Різниця ледь відчутна. Наостанку
Зима згребла з небес снігів примари,
А сонце цідить сірість через хмари
Холодного весняного світанку.
Світанку мить на голубиних крилах
Дощем роситься в котики вербові.
Чуття весни, немов чуття любові,
Нуртує в перших променях безсилих.
Безсилих снів краплини з підвіконня
У сподівання скапують ласкаві,
А насолоди мить в гарячій каві
Все манить ароматами в безсоння.
В безсоння, коли дощ гіркий насниться
Й пектиме душу згадкою пустою,
Не захлинутись важко гіркотою.
Про що це я? А втім, яка різниця…
