Країні
Розписана сонцем сторінка твоєї осені
Пальцями вітру у паморозь перегорнута.
З вікон за шторами штилить новітня війна,
Полум’ям жовтої жерсті зігріта дощенту,
Де розпанаханий простір, поділений дивом
В шапкокуртках, де сталеві зросли їжаки
На барикадах.
Там, тільки там ти рождаєш і щедро рождаєшся
Миром в очах і печаттю мовчання упертого
На компроміси, на злами, кийки поза спинами –
Золотом плине безслів’я твоє ноосферою.
Зуби зціпила і руки сплела, ноги – кременем –
Сильно стоїш – вже не зрушити, не подолати.
Калуш, 14.12.2013
