15.12.2013 16:42
для всіх
224
    
  4 | 4  
 © Ірина Червінська-Мандич

Країні

Розписана сонцем сторінка твоєї осені

Пальцями вітру у паморозь перегорнута.

З вікон за шторами штилить новітня війна,

Полум’ям жовтої жерсті зігріта дощенту,

Де розпанаханий простір, поділений дивом

В шапкокуртках, де сталеві зросли їжаки

На барикадах.

Там, тільки там ти рождаєш і щедро рождаєшся

Миром в очах і печаттю мовчання упертого

На компроміси, на злами, кийки поза спинами –

Золотом плине безслів’я твоє ноосферою.

Зуби зціпила і руки сплела, ноги – кременем –

Сильно стоїш – вже не зрушити, не подолати.



Калуш, 14.12.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.12.2013 20:19  Каранда Галина 

дай бог. гарно.

 15.12.2013 19:08  Тадм 

гарно, Іринко!

 15.12.2013 13:50  Світлана Рачинська => © 

Чудовий вірш!

 15.12.2013 13:44  Ганна Коназюк 

Гарно!