13.10.2014 23:30
для всіх
139
    
  - | -  
 © Анна Харченко

Не моя...

Стежка у височінь стелиться, нова зійде зоря

І де ж отієї священної миті опинюсь я?

Буде вити самотньо хурделиця, йтимуть дощі золоті

Хтось в злиднях скупається, хтось у чиїсь доброті

В яскравому різнобарв’ї розквітне любов

Жагуча спека буде не раз спалювати знов

Небо насупиться, люті громи та блискавки

Хто буде грати на ввипередки, хто в піддавки

Стежка у височінь стелиться, нова зійде зоря

І де ж отієї священної миті опинюсь я?

Підкоряться вершини, проллється на диво зорепад

У вальсі чарівнім буде кружляти вже не мій листопад

Таємниці відкриються, зійдуть сліпучі сніги

Тумани осиплються, не оминути знову тайги

Смерчі пронесуться, з ними біди й страхи

Буде танути крига, капаючи із-під стріхи

Стежка у височінь стелиться, нова зійде зоря

І де ж отієї священної миті опинюсь я?

Гамірно щебетатиме дітвора, зозуля буде лічити роки, 

Пливтимуть фігурні хмарки, будуть гудіти швидкі літаки, 

У всьому різнотип`ї хлюпатиме священна вода

Усій тій земній й неземній красі лунатиме ода

Буде вигравати метелиця, десь пролуна спів солов’я

Дзвони церков та душевних соборів буде чутно здаля

Стежка у височінь стелиться, нова зійде зоря

Стежка у далечінь стелиться та вже не моя…



2013 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!