11.07.2014 11:09
для всіх
223
    
  6 | 6  
 © Олеся Сенченко

Замальовка про справжнього блазня

Замальовка про справжнього блазня

Самотнім ранком черга в магазин, 

як то за хлібом в люті дев`яності.

Десятки теліпа́ються корзин, 

хрустять в старих невисипані кості.


І в кожного обличчя, як чуже:

надмірно кри́вить, зовсім дивом-дивне.

У кого сміх прорізаний ножем, 

а хто трима в руках опалі бивні.


Ще хтось малює очі, як індус, 

якась дівчина сльози підробляє, 

мотає палець на пречорний вус

водій колись живого ще трамваю.


Здавалось, божевільня... Магазин!

А що купляєш - Господу відомо.

Але один невиспаний грузин

сказав, як то облив мене водою:


"Стоїш у черзі? Теж життя сумне?

Не знаєш, що купуєш? Дивна звичка!

Ха-ха-ха!

А хто не жив, той цього не збагне:

тут маски продаються на обличчя.


Для когось маска - кожен день нова́, 

а хтось купує раз у два-три роки.

Бо ми ж без масок, наче тарарва́, 

у кожного в душі така морока!


А нащо людям знати, що в мені?

Сміюсь до всіх, шмигу́ю кавуняри...

Незручно трішки в цьому стремені, 

і тисне бо́ки маскою-футляром..."


"У вас душа митця, та ви співак! -

Питаю в нього. - Нащо маски людям?"

"Мені б життя без будь-яких ознак, 

сьогодні люди так багато судять."


І він пішов по маску. Далі я.

Чомусь трясусь. Аж бачу - йде веселий.

І світиться, як сукня короля, 

і сяє, як сутланова оселя.


Мені так бридко, Боже, що було!

Душа митця, захована в грузина, 

неначе у тата́рвицький полон...

Ти мертва маска чи жива людина?


"Наступний!" - Черга, черга підійшла.

"Проходьте, сядьте. Слухайте накази.

Ми бачимо: свідомість у віршах

але в житті - невисказаний блазень.


Дивіться на полиці: є дивак, 

а є серйозні, владні мільйонери, 

а, може, вам ледь хворого на рак, 

чи хочете матроса на галері?"


Щось йокнуло... "Навіщо цей концерт?

У мене є. Обличчя до вподоби!"

"Берете дві - скидаємо на цент, 

як хочете - візьміть ось це на пробу".


Я вибіг навіженим, от дива!

Купляють люди маски на обличчя.

Ніхто із них не скаже, що жива

та маска, що присунута поближче.


Ніхто із них не зможе від сердець

всміхнутися. А я тихенько скажу:

"У ваших масках кожен, наче мрець.

Нехай я навіть блазень, але справжній!"



09.07.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.07.2014 13:27  Володимир Пірнач => © 

Класно,
Дуже сподобалось.
Плюсую.

 10.07.2014 21:57  Деркач Олександр => © 

ідея зрозуміла, можна було б коротше, а так цікаво, місмцями сподобалось...а чому саме грузин?)

 10.07.2014 14:29  Ем Скитаній => © 

цікаво...

 10.07.2014 14:01  Світлана Рачинська => © 

Сильно. Сподобалась поезія!

 09.07.2014 18:23  Суворий => © 

Замальовка... У нас прийнято виправляти помилки...

 09.07.2014 18:05  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Мої Вітання!
Сильний вірш "+"!
Цікаво пишете про маски.
Висоцький В. С згадався.