15.10.2014 00:07
for all
78 views
    
rating 3 | 1 usr.
 © Анна Харченко

Гості

Серед залізобетонних стін сила силенна мовчазних криків

Так різнобарвно на тлі монотонних щоденних блимів

Так непомітно, ховаючи глибоко за очима чи в них, біль

Ідемо з дня у день з надією, що хтось скаже стій

Хочеться утекти, піти та люди не ходять по воді

А солона вода час від часу крапле, спадає крізь сірі дні

А радість спадає, коли почуто, коли ми разом, не одні…

Хтось губить, хтось знаходить, хтось втрача навіки

Життя невпинно йде повільно опускаючи повіки…

А небо як завжди блакитно-синє, і хмари жовто-білі

Зелень, квіти, співи і вітер продовжує куйовдити волосся

На тлі напастей і радості митей ми лиш тимчасові гості

2014 р.


Анна Харченко цікавиться

  • Анна ХарченкоМожете залишити хоча б два слова про прочитане?
  • два слова

Публікації: Анна Харченко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора