10.07.2014 15:25
для всіх
245
    
  9 | 9  
 © Тетяна Чорновіл

В гості до сонця

В гості до сонця

з рубрики / циклу «ДИТИНСТВО»

Як темну сутінь нічка зранку

Між снів розсіяла безсило

Привітне сонце крізь фіранку

Мене у гості запросило!


Стрибало зайчиком потроху, 

Манило тепло промінцями...

Хоч я й маленька, та дорогу

Знайду до сонця манівцями.


Свою новеньку сукню вдіну, 

Як пані, в маминім намисті

Майну до сонця на гостину

В небесні далі променисті.


Лечу! Лечу, мов маю крила, 

У вись, де сонце заяснилось.

Та оченята враз відкрила…

Невже це все мені наснилось?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.07.2014 12:03  Тадм => © 

чарівно :)

 13.07.2014 15:49  Деркач Олександр => © 

Чудово)

 10.07.2014 22:47  Антоніна Грицаюк => © 

Такий світлий, чудовий дитячий віршик!

 10.07.2014 16:17  Ем Скитаній => © 

чудово! дитячи польоти у сні - казкова річ!..

 10.07.2014 15:45  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Приємні емоції ))

 10.07.2014 15:39  Маріанна => © 

Гарно і мило)

 10.07.2014 12:03  Світлана Рачинська => © 

Чудово!!!) Вірш гармонійний світлинці! Супер!

 10.07.2014 10:51  Оля Стасюк => © 

та ну, такий сумний кінець...*((( але віршик класний:)

{#}

 10.07.2014 09:09  Тетяна Белімова => © 

Гарно! Безпосередньо і справді по-дитячому!

{#}