Розхристана
Розтріпане волосся, немов розідрана з середини уся
У сльозах бездонних тоне душі стоголосся
Вітрильник не пливе, бо вітру того вже нема..
Так буває, коли купаєшся у псевдолюбові
Тішишся псевдо цукровими звуками напівтонів
А ти ніхто, твоє ім`я потонуло в томі,
Серед тисячі таких як ти з питанням "як ти смів"?
Покарана за надмірну довіру, за майбутній гріх?
Браво, овації, хоч лийте сльози, хоч сипте сміх...
Тепер інші ролі, ті відіграли хто як зміг?
Розтріпане волосся, немов розідрана з середини уся
У сльозах бездонних тоне душі стоголосся
Сльози - лише вода, висохнуть і їх не стане
А душа моя голосити й любити не перестане...
2014 р.