Німе кіно
Німе кіно… Ми граємо удвох…
Очей стіна, а серце б’є на сполох…
Субтитри де? Хто вкрасти їх посмів?
І слів нема, бо кожен узяв і онімів…
А серце крається, та нема вже сил
Промовити тисячі слів відкладених на потім…
Німе кіно… Ми граємо удвох…
І там далеко на просторах
Той шум нещадної води
Землі дрижання й перекоти грому…
Те відчуваю я та не чую, що на дні тому…
Ні пари з вуст, багатослів’я тиші…
Ти щось сказав? Та ні почулось лише…
Німе кіно… Ми граємо один із одним…
Порозуміння наше лишається голодним…
Росте стіна, укріплюється між нами…
І пройде мить чи рік, тоді і таранами
Тих мурів ти нізащо не порушиш…
Чи прийдеш ти, а за стіною вже нема
Того, кому ти розповісти мусиш…
Слова колючі ранять без ножа
Несказані слова вбивають…
Озвуч життя, нехай слова пооживають…
2014 р.