Осінь...
Осінь… Пора золота… Тільки зараз те розумію…
Цієї осені знову жива, знов горю, а не тлію…
Осінь… Весни аромати… Ось така дивина…
П’янко, солодко, тепло від твого вина…
Осінь… Тумани… Небесні стікають сльози…
Від рук твоїх тепло і що мені їх прогнози…
Осінь… Вітер… Перемови з опалим листям
Чутно твій голос і за рогом, і у передмісті…
Осінь… Птахи… Співають прощальну пісню…
Мала б крила – відлетіла, де більше твого кисню…