18.10.2014 19:27

лише 18+

195

2 | 2

 © Антоніна Грицаюк

Кохав уперше

з рубрики / циклу «Про долю»

Кохав уперше, як лиш міг,

Зненацька так звалилось,

Мов серед літа білий сніг,

Таке у сні не снилось.

Куди не йшов, всюди вона,

Стоїть перед очима,

Картина та скажу сумна,

Йому вона єдина.

А в неї є вже чоловік,

Та двійко діточок,

Тягар щодень він все волік,

Мов воду в ступі товк.

Кругом її сліди були,

Куди б він не подавсь,

Згоряв щодень від самоти,

Не в ту геть закохавсь.

м. Славута,