Журба
Журба у сірих шатах
Із осінню дружила,
По лісових палатах
Із фарбою ходила.
Фарбує жовтим осінь,
Журба малює сірим
Дерева голі й босі,
Та ми журбі не вірим.
Вона і осінь звіють,
Зима піде на весну
Й ліси зазеленіють
І радощі воскреснуть.
Журба у сірих шатах
Здолати світ не зможе,
У лісових палатах
Відраду знайде кожен.
м. Київ, 20.09.07.